Коли урок стає відкриттям: історія вчительки Марії Турелик

Марія Володимирівна Турелик, учителька 2-А класу ліцею № 16 Івано-Франківської міської ради

Малюнок на стаканчику зникає чи з’являється — і звичайний предмет стає частиною захопливого дослідження. Саме такі моменти запам’ятовуються дітям і викликають бажання дізнаватися більше.

Про радість пізнання та роботу з програмою «Країна знань» розповідає Марія Володимирівна Турелик, учителька 2-А класу ліцею № 16 Івано-Франківської міської ради, міста Івано-Франківська.

Найбільша радість — бачити захоплення дітей

«Робота з програмою “Країна знань” приносить мені щире захоплення, адже бачити палаючі очі дітей під час кожного заняття — це найбільша радість для педагога», — ділиться Марія Володимирівна.

Найбільше її надихає те, як через STEM-підхід оживають звичні навчальні предмети. Математика перетворюється на захопливий квест із логіки та розрахунків. Українська мова стає живим інструментом, за допомогою якого діти описують власні експерименти, проєкти й відкриття.

Знання знаходять застосування у тому, що учні досліджують і створюють самі.

Стаканчик із малюнком, що зникає

Цей навчальний рік у класі Марії Володимирівни розпочався із захопливих експериментів. Під час дослідження властивостей термочутливих матеріалів діти змогли власноруч створити стаканчики з малюнками, які зникають чи з’являються.

Особливе захоплення викликала можливість самим зробити предмет із такою незвичайною властивістю. Дослідження мало цілком відчутний результат — власну роботу, яку можна роздивитися й показати іншим.

Відкриття потребують часу

Є й експерименти, результати яких доводиться чекати. Як розповідає вчителька, діти поступово вчаться цього, адже не всі зміни можна побачити миттєво.

Так дослідження стає нагодою розвивати терпіння, спостерігати та зберігати цікавість до того, що відбувається.

«Малеча не просто вивчає теорію, вона досліджує світ на практиці, тому діти біжать на уроки із задоволенням, а мені залишається лише розділяти з ними цю радість пізнання та творити далі», — говорить Марія Володимирівна.

Дякуємо Марії Володимирівні за цю історію та за щоденну працю, яка допомагає дітям відчути радість власних відкриттів.